Клінічна смерть

- своєрідний перехідний стан між життям і смертю, починається з моменту припинення діяльності центральної нервової системи, кровообігу і дихання і продовжується протягом короткого проміжку часу, поки не розвинуться необоротні зміни в головному мозку. З моменту їх настання смерть розцінюється, як біологічна (у контексті цієї статті ми зрівнюємо поняття соціальної і біологічної смерті зважаючи на безповоротність процесів, що відбулися в організмі). Таким чином, головною динамічною характеристикою клінічної смерті є можлива оборотність цього стану.

Під час клінічної смерті дихання і кровообіг відсутні, спостерігається повна арефлексія, проте клітинний обмін речовин продовжується шляхом анаеробного гліколізу. Поступово запаси глікогену в мозку виснажуються, і нервова тканина вмирає.

Прийнято вважати (Г.А.Рябов), що в звичайних умовах термін клінічної смерті у людини складає 3-6 хвилин. Необхідно враховувати, що необоротні зміни у філогенетічеські молодих утвореннях головного мозку (кора) наступають набагато швидше, ніж в стародавніших (стовбур, довгастий мозок). При повній гіпоксії в корі і мозочку за 2 - 2.5 мин. виникають фокуси некрозу, а в довгастому мозку навіть через 10-15 мин. гинуть лише одиничні клітки. (А.Д.Адо із співавторами)